Контакт центр

(050)-2000-891(096)-2000-891

Графік роботи: Пн.-Пт.: 08.00-18.00

Цього разу для нашої постійної рубрики #консультаціяспеціаліста спілкувались з лікарем-хірургом Жилінським Андрієм Петровичем.

ПРО ЖОВЧНОКАМ‘ЯНУ ХВОРОБУ

ЖОВЧНОКАМ’ЯНА ХВОРОБА – захворювання, яке виникає внаслідок утворення каменів (конкрементів) у жовчному міхурі, рідше – у внутрішньопечінкових жовчних протоках, ще рідше – у загальній жовчній печінковій протоці. Жовчний міхур із каменями несе постійну загрозу переходу в гостру стадію, потрапляння каменів у протоки, запалення підшлункової залози, раптового розриву, перитоніту (гнійне запалення). Для порятунку життя пацієнту потрібна буде важка операція із масштабним доступом до внутрішніх органів, тривале і витратне відновлення. Тому вкрай важливо почати лікування «вчасно».

ЯКІ ПРИЧИНИ УТВОРЕННЯ КАМЕНІВ?
Камені в жовчному міхурі утворюються в результаті двох основних чинників: підвищення концентрації солей і застою жовчі, що спочатку призводить до згущення жовчі, а потім і до утворення кристалів із холестерину. Потім холестеринові кристали об'єднуються в більші конгломерати солей, і до їх складу також приєднуються білірубін та солі кальцію.

Причинами появи каменів у жовчному міхурі є:

  • захворювання підшлункової залози, жовчних шляхів і кишківника;
  • вагітність;
  • режим харчування з нерегулярним вживанням їжі, надмірним споживанням їжі чи низькокалорійною дієтою, голодуванням;
  • підвищений рівень холестерину;
  • приймання деяких медикаментів та гормональних контрацептивів;
  • ожиріння;
  • малорухливий спосіб життя без достатнього фізичного навантаження, сидяча робота;
  • похилий вік;
  • спадковість.

 

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО У МЕНЕ ЖОВЧНОКАМ’ЯНА ХВОРОБА?
На першій стадії хвороба характеризується безсимптомним перебігом і може тривати протягом багатьох років. Патологічний процес можна виявити лише при мікроскопічному дослідженні жовчі, за наявністю холестеринових «пластівців» і кристалів, пониженому вмісту жовчних кислот.
На другій стадії хвороби можливе виявлення вже сформованих так званих «німих» жовчних каменів при проведенні ультразвукового, рентгенологічного дослідження чи комп’ютерної томографії. Перші симптоми можуть з’явитися через 5-11 років від початку процесу камнеутворення.

Іноді можуть виникати такі симптоми:

  • відчуття тяжкості в надчеревній ділянці;
  • відрижка;
  • нудота;
  • закрепи;
  • біль у правому підребер’ї, в надчеревній ділянці;
  • лихоманка;
  • здуття живота;
  • метеоризм;
  • стійка непереносимість жирної їжі;
  • сильний біль, що віддає у праву половину грудної клітки, плече та лопатку;
  •  пітливість.

 

ЯКЩО У МЕНЕ ДІАГНОСТУВАЛИ НАЯВНІСТЬ КАМЕНІВ У ЖОВЧНОМУ МІХУРІ, ПОТРІБНО РОБИТИ ОПЕРАЦІЮ?
Якщо розмір каменю менше 5 мм, він не викликає дискомфорту і ніяк себе не проявляє, є велика ймовірність, що він вийде з жовчного міхура самостійно. Камені більшого розміру насилу проходять через жовчний проток, викликаючи характерні симптоми. При загостренні жовчнокам’яної хвороби необхідно записатися на консультацію до хірурга. Напади сильного болю є показаннями для проведення операції.

ЧИ МОЖНА ДРОБИТИ АБО Ж РОЗЧИНИТИ КАМІНЦІ?
Не існує такого препарату, який би розчинив камені у жовчному міхурі, і ми, лікарі, були б впевнені на 100% у результаті. Можна дробити та розчинити камені лише одного виду – холестеринові. Золотий стандарт лікування жовчнокам‘яної хвороби - оперативне втручання лапароскопічним методом, завдяки якому Ви зможете попередити низку ускладнень.

ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ УСКЛАДНЕННЯ?
Медична практика показує, що каміння в жовчному міхурі є причиною запалення і калькульозного холециститу. Запалений орган небезпечний поширенням інфекції на сусідні органи. Камені стають причиною блокування жовчних протоків. Водночас виникає механічна жовтяниця, що є фактором порушення функціонування печінки та отруєння організму токсинами. У цьому випадку потрібна термінова медична допомога. Її відсутність може призвести до смерті. Тривале камененосійство стає причиною біліарного панкератиту, який може перерости в панкреонекроз. Це викликає самоушкодження підшлункової залози. Навіть у разі медичної допомоги у 25% випадків така ситуація закінчується летальним результатом.

На четвертій стадії жовчокам’яної хвороби розвиваються ускладнення, які в більшості своїй вимагають невідкладного оперативного втручання. Серед них:

  • закупорювання жовчної протоки – гострий холецистит;
  • емпієма, водянка та гангрена жовчного міхура (скупчення гною, рідини і відмирання тканини жовчного міхура відповідно);
  • перфорація жовчного міхура – розрив;
  • прорив жовчного міхура – утворення свищів зі шлунковим вмістом у стінці кишечника, дванадцятипалої кишки;
  • жовчний перитоніт (вихід вмісту жовчного міхура в очеревину);
  • печінкова недостатність;
  • панкреонекроз (відмирання клітин і руйнування підшлункової залози);
  • жовтяниця та холангіт;
  • рак жовчного міхура.

 

РОЗКАЖІТЬ ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ОПЕРАЦІЮ, ЯКУ ВИ РЕКОМЕНДУЄТЕ
Хірургічне втручання за наявності жовчокам’яної хвороби – це лапароскопічна холецистектомія. 
Суть лапароскопічної операції полягає в тому, що шляхом лапароцетезу в черевній порожнині створюється пневмоперитонеум (заповнення двоокисом вуглецю простору в животі). Потім у типових точках розставляються мініпорти для подальших маніпуляцій у черевній порожнині або малому тазі. Переважно розрізи на шкірі під порти становлять від 5 до 10 мм. Потім під контролем оптичної камери з високою роздільною здатністю проходить лапароскопічна операція, яка триває від 1 години до 2, залежно від складності патології, проходить під загальним наркозом. Так, після лапароскопічної операції слідів на шкірі (післяопераційних рубців, шрамів) практично не залишається, або вони ледь помітні. У разі лапароскопічної операції зменшується ризик розвитку спайок і ускладнень із боку операційної рани на відміну від лапаротомної. Також лапароскопічна операція супроводжується значно менш вираженим больовим синдромом. Відповідно, реабілітаційний період (відновлення організму та повернення до звичного для людини ритму життя) відбувається в 2-3 рази швидше. Перебування в стаціонарі скорочується до 1-3 діб, а у разі відкритої холецистектомії – до 7-10 днів. Також скорочується і період амбулаторного спостереження хірургом у клініці. Пацієнт отримує за необхідності знеболювальні препарати, антибіотики, проводяться перев'язки. Шви знімаються через 7-8 днів. Таким чином, хірургічне лікування жовчнокам'яної хвороби (калькульозного холециститу) в більшості випадків забезпечує повне позбавлення від цього небезпечного захворювання.

ЯК УНИКНУТИ ПОЯВИ КАМЕНІВ?

Щоб не допустити формування каменів у жовчному міхурі, необхідно стежити за вагою, вести активний спосіб життя. Харчування має включати достатню кількість клітковини з овочів, фруктів, цільнозернових продуктів. Вживання їжі по годинах запобігатиме застою жовчі та формуванню каменів. Також необхідно лікувати захворювання, що провокують жовчнокам’яну хворобу.

ВАЖЛИВО УСВІДОМИТИ, що планова операція завжди є більш контрольованим процесом і легше переноситься пацієнтом, після планової операції швидше відбувається і реабілітація, та людина повертається до свого звичайного режиму життя. Якщо ж людина відмовляється або відтягує час повноцінного оперативного лікування, виникають ускладнення, які призводять до розширення обсягу операції, більш тривалого періоду відновлення, а іноді і становлять реальну загрозу для життя!

ОТРИМАТИ ДЕТАЛЬНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ СПЕЦІАЛІСТА МОЖНА в Обласному центрі планової хірургії та трансплантології або за номерами КОЛЛ-ЦЕНТРУ:

(безкоштовна лінія)
+38 050 033 50 71
+38 068 804 86 67