Згідно Стратегії розвитку національної системи крові України на базі Комунального підприємства «Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради 1 квітня 2021 року відділення трасфузіології було перекваліфіковано у лікарняний банк крові.
В.о. завідувача лікарняним банком крові є Мелещук Марія Олександрівна, яка закінчила у 2020 році Тернопільський державний національний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, лікар-гематолог.
Колектив середнього та молодшого медперсоналу очолює сестра медична Давидович Дарія Олександрівна.
Основними завданнями лікарняного банку крові є забезпечення організації надання трансфузіологічної допомоги пацієнтам лікарні. 
Лікарняний банк крові замовляє та отримує з регіональної установи національної системи крові компоненти крові. Проводить контроль за проведенням клінічного трансфузіологічного процесу, а саме за станом пацієнта в динаміці за клініко-лабораторними критеріями, призначенням та обгрунтуванням трансфузій.
Основною складовою в роботі лікарняного банку крові є оцінка клінічної ефективності перелитих компонентів, моніторинг реакцій та подій, пов’язаних з трансфузією компонентів крові.
Пацієнтам лікарні переливаються такі компоненти крові, як еритроцити, збіднені на лейкоцити у додатковому розчині, еритроцити у додатковому розчині, плазма свіжозаморожена, плазма свіжозаморожена лейкофільтрована та тромбоцити аферезні.

З 1 квітня 2021 року згідно зі Стратегією розвитку національної системи крові України відділення трансфузіології у Рівненській обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка було перекваліфіковано у Лікарняний банк крові.
Основне завдання банку крові – забезпечення якісної трансфузіологічної допомоги пацієнтам лікарні.
Підрозділ:
<ul>
<li>отримує компоненти крові з регіональної установи НСК;</li>
<li>здійснює контроль за клінічним трансфузійним процесом;</li>
<li>моніторить ефективність переливань;</li>
<li>веде облік і аналіз реакцій на трансфузії.</li>
</ul>
 
У 2024 році в лікарні було використано:
<ul>
<li>Еритроцити: 947,99 л / 3990 доз</li>
<li>Свіжозаморожена плазма: 1105,12 л / 4284 дози</li>
<li>Тромбоцити: 420 доз</li>
<li>Кріопреципітат: 14 доз</li>
</ul>
 
Переливаються такі компоненти крові:
<ul>
<li>еритроцити у додатковому розчині (звичайні та лейкофільтровані),</li>
<li>свіжозаморожена плазма (звичайна та лейкофільтрована),</li>
<li>тромбоцити аферезні.</li>
</ul>
<img src="https://api.rokl.rv.ua/media/uploads/2025/07/16/image.jpg" style="width: 100%; height: 100%;"/>
Щоденна, чітка і фахова робота лікарняного банку крові – запорука того, що критично важливі трансфузії відбуваються вчасно, безпечно і відповідно до сучасних стандартів.
Спеціалісти Лікарняного банку крові у нашій постійній рубриці #консультаціяспеціаліста:
<ul>
<li><a href="https://www.rokl.rv.ua/novyny/mify-pro-donorstvo-krovi">Марія Мелещук Міфи про донорство</a></li>
</ul>

Лікарняний банк крові: на варті життя пацієнтів

Чи справді донорство крові рятує життя? Одна донація – це 450 мл крові, з якої виготовляють три компоненти:
<ul>
<li>еритроцитарну масу;</li>
<li>концентрат тромбоцитів;</li>
<li>свіжозаморожену плазму.</li>
</ul>
Це дозволяє допомогти трьом різним пацієнтам.
Міф №1 
Це небезпечно для здоров’я. 
Правда 
Донорство абсолютно безпечне. Використовується тільки одноразовий стерильний інструмент:
<ul>
<li>скарифікатор для проколу пальця;</li>
<li>голка в герметичному гемаконі.</li>
</ul>
Ризик зараження відсутній.
Міф №2  
Заберуть занадто багато крові, це зашкодить здоров’ю. 
Правда 
Обʼєм однієї донації – близько 1/10 всієї крові людини. Організм легко відновлює втрату:
<ul>
<li>плазма – за 24-48 годин;</li>
<li>формені елементи – за 2-3 тижні.</li>
</ul>
Головне – пити достатньо рідини, збалансовано харчуватися і відпочити.
Міф №3  
Донорство – це страшно, боляче і довго. 
Правда 
Відчувається лише один укол, як при звичайному аналізі крові. Насправді це менш боляче, ніж:
<ul>
<li>зробити татуювання;</li>
<li>вколотися голкою;</li>
<li>порізати палець.</li>
</ul>
Процедура триває 10–15 хвилин.
Міф №4  
Донорів багато – мій внесок неважливий. 
Правда 
Про донорство часто говорять, проте насправді лише 5% людей, які можуть бути донорами, ними стають.Кров швидко використовується, її запаси мають постійно поповнюватись. Кожен донор має значення.
Міф №5  
Після здачі погане самопочуття. 
Правда 
У 90% людей ніяких поганих симптомів не буває. Після донації треба:
<ul>
<li>полежати 10–15 хв;</li>
<li>випити солодкого чаю;</li>
<li>не займатися фізичною працею упродовж кількох годин.</li>
</ul>
Організм швидко відновлюється.
Яка підготовка потрібна перед донорством крові? 
Перед здачею крові треба:
<ul>
<li>за 24 години – не вживати алкоголю, жирної їжі та не палити;</li>
<li>зранку – легкий сніданок, багато води;</li>
<li>мати з собою паспорт.</li>
</ul>
Опісля – 1 день відпочинку без спорту, більше пиття.
Що ще важливо знати? 
Протипоказаннями до донорства є:
<ul>
<li>гепатити, ВІЛ, туберкульоз, серцево-судинні хвороби;</li>
<li>застуда, вагітність, щеплення, операції, тату до 6 місяців.</li>
</ul>
Перед донацією кожен проходить медичний огляд.
Бажаєте отримати індивідуальну консультацію, зробіть попередній запис на прийом через контакт-центр:
<ul>
<li>+38 050 2000 891</li>
<li>+38 096 2000 891</li>
</ul>

Марія Мелещук, лікар-гематолог Лікарняного банку крові